в означеннях
Тлумачення, значення слова «розтоплений»:

РОЗТОПЛЕНИЙ 1, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розтопити1.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 827.

Коментарі (0)

РОЗТОПЛЕНИЙ 2, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розтопити2. Розтоплені сонцем, танули сніги (Іван Цюпа, Грози.., 1961, 211); Кипів метал, розтоплений до краю, Летіли іскри, мов волосожар (Ярослав Шпорта, Запоріжці, 1952, 64); Вечірнє сонце скувало срібну підставку для одиноких скель в морі, легких, прозорих, наче розтоплених в спеці (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 295);
//  у знач. прикм. Почали шпичками штрикати вареники, та, обмочуючи у розтоплене масличко і сметанку,.. глитати (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 264); З даху пріорівської кам'яниці жовніри обсипали лави градом куль, обливали розтопленою смолою і окропом, але козаки й стрільці вперто лізли по драбинах і вломлювались у вікна (Натан Рибак, Переяславська Рада, 1953, 460); Сонце пече немилосердно, пахне розтопленою живицею (Петро Колесник, Терен.., 1959, 93); [Мацько:] Як же вам не соромно, дочка сталевара, а ніколи розтопленої сталі не бачили (Вадим Собко, П'єси, 1958, 266); Спека стоїть нестерпна. Вся долина під кручею по самі вінця мов налита прозорим, розтопленим склом (Олесь Гончар, I, 1954, 47).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 828.

Коментарі (0)