в означеннях
Тлумачення, значення слова «розтоплюватися»:

РОЗТОПЛЮВАТИСЯ 1, юється і рідко РОЗТОПЛЯТИСЯ, яється, недок. Пас. до розтоплюватих, розтопляти1.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 828.

Коментарі (0)

РОЗТОПЛЮВАТИСЯ 2, юється і рідко РОЗТОПЛЯТИСЯ, яється, недок., РОЗТОПИТИСЯ, топиться; мн. розтопляться; док.

1. Ставати рідким, перетворюватися на рідину від нагрівання. Сонце припікало. На палубі шхуни розтоплювалась смола,.. липла до підошов (Микола Трублаїні, Шхуна.., 1940, 54); Почалась весна. Засиніли гори на заході, розтопились сніги, зашуміли ріки в ущелинах, сохли шляхи (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 509); Доводилося чекати, поки розтопиться магнезит (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 13);  * Образно. Над Мармуровим морем зовсім розтопилося сонце, виливає щедрим потоком золоте литво у непроглядну синь застиглих вод (Юрій Збанацький, Доля, 1961, 161);
//  перен. Ставати м'якшим, лагіднішим; розчулюватися. Дівчата справді прилипли до хлопця, мов смола, і серце Мишунине розтоплювалось, як крижана бурулька (Юрій Яновський, II, 1954, 145); Вся його тверда, міцна душа розтопилась, як віск на гарячому вогні, і розплилась слізьми (Нечуй-Левицький, II, 1956, 256);
//  перен. Зникати, розсіюватися (про яке-небудь почуття, сумнів, настрій і т. ін.). Коли прийшла весна, тепло, зелена радість, — ці мрії розтопились, випарувались як без сліду (Степан Васильченко, Незібрані твори, 1941, 159).

2. тільки недок. Пас. до розтоплювати 2, розтопляти 2.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 828.

Коментарі (0)