в означеннях
Тлумачення, значення слова «розтоптувати»:

РОЗТОПТУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗТОПТАТИ, топчу, топчеш, док., перех.

1. Топчучи чим-небудь, роздавлювати, знищувати. І ти, розкинувши рамена, Дивилась, як дітей твоїх Орда розтоптує шалена, І ніж разить, і тне батіг (Максим Рильський, Поеми, 1957, 296); [Анна:] Він такий добрий, він хробака дармо не розтопче, не то щоб чоловіка вбив! (Іван Франко, IX, 1952, 114); — Яку лілію розтоптали, ох!.. Терентій! — Мічурін схилився над лілією й почав обережно обгортати її землею (Олександр Довженко, I, 1958, 409); Він [ворог] хоче тут зробити переправу, на лівий берег вимостити гать, щоб нашу землю, нашу волю й славу і нашу пісню рідну розтоптать (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 152);
//  Уминати, топчучи ногами (сніг, ґрунт і т. ін.), протоптувати (дорогу, стежку і т. ін.);
//  перен. Зневажати чиїсь почуття, принижувати чию-небудь гідність. Все, що було в неї в душі гарного, ясного, купчилося в її згадках про того давнього Романа з перших днів кохання. І він розтоптав те все немилосердною і нечистою ногою!.. (Борис Грінченко, II, 1963, 290); На твоєму життєвому шляху може зустрітися людина, яка від заздрості забуде, розтопче дружбу (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 16); — Ти хочеш принизити, розтоптати почуття однокласниці, своєї товаришки по школі! (Олесь Донченко, V, 1957, 469).

2. розм. Носячи протягом тривалого часу, робити надто просторим, зовні непривабливим (взуття); розношувати.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 828.

Коментарі (0)