в означеннях
Тлумачення, значення слова «розтинатися»:

РОЗТИНА́ТИСЯ, ається, недок., РОЗТЯ́ТИСЯ і РОЗІТНУ́ТИСЯ, зітнеться; мин. ч. розтявся, тялася, лося і розітнувся, нулася, лося, док.

1. Різко, пронизливо звучати; лунати дзвінко. Голоси малих колядників уже розтиналися по селу (Панас Мирний, III, 1954, 34); Ганна вмикає радіо, і в кімнаті розтинається дзвін курантів (Василь Кучер, Полтавка, 1950, 11); Однієї ночі темної розтялись по селу численні нахабні постріли (Іван Микитенко, II, 1957, 9); Посвист бурі заважав лісникові чути те, що діялось у хатині, але той нелюдський зойк, що враз розітнувся за дверима, він почув би за найглухішою стіною... (Олесь Донченко, VI, 1957, 332);
//  безос. — Хло-о-пці-і... їде! — розітнулось з-за купки дерев на горбку. Дітвора, як горобці, враз шугнула до класу (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 100).

2. тільки недок. Пас. до розтинати. Непроглядна темрява степів перекопських, де під кожною кураїною жде поклику до атаки боєць, втретє розтинається довгожданим: — На штурм! (Олесь Гончар, II, 1959, 434).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 824.

Коментарі (0)