РОЗТИРА́Ч, а, чол.
1. Те саме, що розтиральник.
2. Знаряддя для розтирання чого-небудь. На поселенні виявлено численні кам'яні знаряддя праці — розтирачі,.. клини, точильні камені (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 77).
РОЗТИРА́Ч, а, чол.
1. Те саме, що розтиральник.
2. Знаряддя для розтирання чого-небудь. На поселенні виявлено численні кам'яні знаряддя праці — розтирачі,.. клини, точильні камені (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 77).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 825.