в означеннях
Тлумачення, значення слова «розтирати»:

РОЗТИРА́ТИ, аю, аєш, недок., РОЗТЕ́РТИ, зітру, зітреш; мин. ч. розтер і розітер, ла, ло; док., перех.

1. Розминаючи або тручи, подрібнювати що-небудь. Гладкий розтирає в шкарубкій долоні землю і нюхає (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 433); Он дядько, схилившись над землею, розтирає між долонями колоски й сипле в рот зерно (Олексій Полторацький, Дит. Гоголя, 1954, 119); Під рукою в мене знайшлась фіолетова материнка, я розтерла її між пальцями і понюхала (Ірина Вільде, На порозі, 1955, 133);
//  Розмішувати, розминати тверді речовини, додаючи рідину для одержання м'якої або напіврідкої маси. Промитий і добре розмочений мак розтирають у фарфоровій ступці (Українські страви, 1957, 240).
Розтерти на (у) порох див. порох 1.

2. Водячи чим-небудь по шкірі, робити масаж, знімати біль і т. ін. — От поїду, підлікуюся... — Лариса Петрівна скривилася болісно, та враз подолала себе і взялася розтирати хвору ногу (Микола Олійник, Чуєш.., 1959, 66); Дуже важливо після ванни добре розтерти тіло дитини мохнатим рушником до легкого почервоніння (Хвороби дитячого віку, 1955, 129);
//  Втирати в шкіру з лікувальною метою рідку або напіврідку речовину. Жінка.. напувала хворого гарячим чаєм з молоком, розтирала баранячим салом і обкладала торбинками гарячого піску (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 8).

3. Тертям під час ходіння, бігу, важкої роботи і т. ін. пошкоджувати (шкіру тіла).

4. Розмазувати що-небудь по якійсь поверхні. — Козакові все треба вміти, — казав він, розтираючи по днищу розтоплену смолу, — і як лагодити човна, і як стріляти з мушкета, і як орудувати шаблею (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 84); Розенберг почав принюхуватись до рідини, дав те саме зробити Слинькові. Потім умочив палець і поволі розтер рідину на долоні (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 79).
Плюнути (наплювати) і розтерти — не звернути уваги на що-небудь незначне, дрібне, не варте хвилювань, турбот. Він ще ніколи так багато не говорив .., а тепер чув, що слова самі вириваються з його грудей: — Люди добрі, на цю хитрість Варчука і Денисенка треба наплювати і розтерти! (Михайло Стельмах, II, 1962, 134).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 825.

Коментарі (0)