в означеннях
Тлумачення, значення слова «розучений»:

РОЗУ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розучити;
//  розучено, безос. присудк. сл. В Берлін виїхав на гастролі колектив Державного українського народного хору.. До гастролей розучено ряд німецьких пісень (Літературна Україна, 27.IV 1965, 1).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 847.

Коментарі (0)