в означеннях
Тлумачення, значення слова «розучувати»:

РОЗУ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗУЧИ́ТИ, учу, учиш, док., перех. Виучувати, засвоювати що-небудь з метою відтворення, виконання. — Курсанти розучували нові танці, щоб виступити на черговій вечірці (Семен Скляренко, М. Щорс, 1938, 36); В сільському клубі щовечора молодь розучувала нові пісні (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 163); Зал завмер від здивування: вистава йшла англійською мовою. Суворовці останнього класу зробили самі переклад і самі розучили ролі (Іван Багмут, Щасливий день.., 1951, 108).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 847.

Коментарі (0)