в означеннях
Тлумачення, значення слова «розучуватися»:

РОЗУ́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗУЧИ́ТИСЯ, учуся, учишся, док.

1. Втрачати набуті навики, уміння що-небудь робити. — Хто ж це, діду, ниньки розучується жати? — Та хоча б і я, — зажурився старий.. — Уже серп став мені заважким, випадає з руки (Михайло Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 72); — Мої маршали розучилися воювати: я їм багато дав, а вони цього не цінують (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 131); — А ти що ж? Не хочеш за ціп братися? Розучився за ці роки? — напустився старий [на сина] (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 232).

2. тільки недок. Пас. до розучувати. — Не здивуйте, якщо мої доводи на сей раз не будуть дуже дотепні, бо варварські гуки фортеп'яно і гостре сопрано, що доноситься з гостиної (розучується Ваш Дует!), мішають мені думки і псують настрій (Леся Українка, III, 1952, 583).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 847.

Коментарі (0)