РОЗУМІТИ, ію, ієш, недок., перех.
1. також без
додатка і з підрядним реченням. Сприймати, осягати
розумом (у 1, 2 знач.). Дедалі мені стає тепліше, я
розумію окремі слова і вже помічаю залізну дорогу
[залізницю], будки (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 269); — Про цю
бабу можна сказати так: коли вона каже — надворі
година, то розумій, що йде дощ, — сказала Христина
(Нечуй-Левицький, VI, 1966, 9); [Публій (до Йоганни):]
Я радий, що рідний край вернув тобі здоров'я. (Йоганна
дивиться на нього, не розуміючи) (Леся Українка, III, 1952,
177); Тихий ранок віяв солодким диханням спокою, сонце
посилало любов у проміннях своїх, але.. ніхто її не
розумів (Гнат Хоткевич, I, 1966, 137); Павлуша багато чого не
розумів з їхніх розмов. Але дещо й схоплював-таки
(Андрій Головко, II, 1957, 278);
// Сприймати інформацію,
передану жестами, знаками і т. ін. Дівчата щось поясняли
старій на мигах, показували на дім, на село, але все
надаремне: стара не розуміла (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 289);
Вони ніколи не розмовляли. Розуміли один одного з
погляду (Юрій Яновський, I, 1958, 107);
// що. Осягати,
схоплювати розумом, усвідомлювати ідею, зміст, значення
чого-небудь написаного, прочитаного, сказаного і т. ін.
Бува й так.., що наче дурний або пришелепуватий, —
читаєш, та й не розумієш того, що прочитав (Панас Мирний,
V, 1955, 401); — Ти б.. прочитала мені трохи Спенсера.
Чогось я ніби ліпше розумію, як ти мені читаєш, —
сказала мати (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 21); [Лікар:] Я,
простіть, вашої новітньої музики не розумію; крик,
лемент якийсь, стогін (Леся Українка, II, 1951, 36); Коли про
пекло ми читали, То хто із нас не розумів, За що
панів там мордували І жарили зо всіх боків! (Максим Рильський,
III, 1961, 26); — Ви розуміли мій задум правильно, а
з вашим виконанням я не погоджувався (Юрій Яновський, II,
1958, 25); Пан гнівається, не розуміє натяку
(Михайло Стельмах, I, 1962, 283); Хома не розумів слова «бізнес», але
й не став розпитувати чехів, що то за звір (Олесь Гончар, III,
1959, 426);
// Сприймати, схоплювати зміст
висловленого нерідною мовою. — А як я поїду за границю —
там же всі говорять або по-французьки, або по-німецьки,
то я ж би нічого не розуміла там (Леся Українка, III,
1952, 641); Розмовляю ввесь час французькою,
італійською мовою.. і розумію все (Юрій Яновський, II, 1958, 87);
Бачачи, що подорожні, очевидно, не тутешні і справді
нічого не розуміють, селяни враз заговорили (Юрій Смолич,
I, 1958, 54);
// кого. Сприймати, усвідомлювати зміст,
значення чого-небудь висловленого, написаного,
створеного кимсь. [Річард:] Пробачте, я щось вас не
розумію. В нас мова йшла про статую... (Леся Українка,
III, 1952, 91); Він не може говорити, бо по обличчях
людей.. він бачить, що вони його не розуміють (Григорій Тютюнник,
Вир, 1964, 199); Брянський діставав із своєї планшетки
якісь схеми і записи з формулами, пояснюючи їх
Чернишеві, явно задоволений тим, що Черниш його розуміє
(Олесь Гончар, III, 1959, 84);
// кого. Правильно сприймати
людину, поділяючи її світогляд, вчинки, настрої,
почуття і т. ін. Маю надію, що мене розуміють усі добрі
люди і в Галичині і на Україні (Леся Українка, V, 1956, 126);
Підіпригора розуміє молодого воєнкома: в ньому крізь
незагоєний біль грає радість переможця (Михайло Стельмах, II,
1962, 157); Вона не розуміла його, а хіба сам він розумів
себе? (Олексій Кундзіч, Пов, і опов., 1951, 52); Пізнавати,
розуміти письменника починають з проникнення в секрети
його самобутності, оригінальності, неповторності
світобачення і світовідчуття (Радянське літературознавство, 10, 1969, 66).
Розуміти мову латинську (французьку, італійську,
англійську і т. ін.); Розуміти по-французьки
(по-вірменськи і т. ін.) — правильно сприймати сказане,
написане, уміти говорити мовою (латинською,
французькою, італійською, англійською і т. ін.). Королева..
розуміла латинську мову і вміла навіть нею говорити
(Нечуй-Левицький, VII, 1966, 34); Я розумію французьку й
італійську мову, але коли наш гід почав розповідати
по-англійському, я повела очима по всіх присутніх
(Юрій Яновський, II, 1958, 89); По-вірменськи ми, На жаль,
не розуміли, та в серцях Таке тепло живлюще
розливалось, Така глибока шана до народу, Що крізь віки
проніс велику мову (Максим Рильський, III, 1961, 160).
♦ З першого слова розуміти див. перший; З півслова
розуміти кого — те саме, що З першого слова розуміти
(див. перший). — А тамтешня чергова як? Невже з
півслова вас розуміла? (Юрій Шовкопляс, Людина.., 1962, 198).
2. перев. із спол. що. Пройматися свідомістю (у 2 знач.), бути свідомим (у 2 знач.) чого-небудь, ясно, чітко усвідомлювати щось. Бжеський дивився на портрет, розумів, що він дуже вдалий (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 15); — То дитина плаче, бо нічого не розуміє, а доросла, то повинна собі раду дати (Марко Вовчок, I, 1955, 10); Замислився Оленчук. Колишній солдат, він розумів, що значить взятися провідником, яка відповідальність ляже на людину, що згодиться на це (Олесь Гончар, II, 1959, 398); Олена хоче крикнути, але розуміє, що її голос уже не долетить до Христини (Михайло Стельмах, I, 1962, 520); Всі, кому випало щастя хоч раз зустрічатися з Іллічем, слухати його промови, розмовляти з ним, всі розуміли, що це видатна людина, великий революціонер (Комуніст України, 4, 1970, 78); Радянські люди добре розуміють, що чим могутнішою буде наша соціалістична Батьківщина, тим краще і щасливіше буде їх життя (Радянська Україна, 1.XII 1953, 2).
3. перех. і з підрядним реченням. Сприймати не
розумом, а інтуїцією, чуттям; відчувати. Тепер, коли
минуле покрилося вже прозорчастим туманом,.. —
тепер тільки всією душею розумієш, як чисто тоді все
було, як гарно, як чесно (Гнат Хоткевич, I, 1966, 145); Ви не
маєте своїх дітей і нікого з близьких не втратили на
війні. Бо коли б ви розуміли все це душею, то не
підписали б цього холодного листа (Віталій Логвиненко, Давні рани, 1961,
15);
// Сприймати відчуттям, інстинктивно мову,
бажання, накази людини (про тварину). Вівчарка плавала
швидше і, очевидно, добре розуміла накази, що передавалися
їй (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 404); Дома не мав [Євдоким]
із ким ні радитись, ні розмовляти, то найбільше
говорив із своїми волами. Він і добирав таку скотину,
що вона очима розуміла людське слово (Михайло Стельмах, I, 1962,
568); Як не дивно, але армійські коні тягнули краще,
ніж фермерські круторогі. Може тому, що коні,
розуміючи мову бійців, напинались і відпочивали по єдиній
команді (Олесь Гончар, III, 1959, 224).
♦ Серцем розуміти див. серце.
4. Пізнавати закономірності, проникати в суть
якого-небудь явища, процесу. Його [Драгоманова] критичні
статті «кидали нове світло на нашу минувшину,
відкривали нові горизонти, вчили розуміти нашу історію
і нашу теперішність..» (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 31);
// перев.
із запереч. частк. не. Знаходити пояснення, причину
чого-небудь. Капітан, властиво, не розумів, що діється
з ним? (Іван Франко, VI, 1951, 419); Скрізь пусто. Дім стоїть
тихий, неначе мертвий. Не розумію (Михайло Коцюбинський, II, 1955,
268); Орися погнала теля, озираючись, поглядаючи
Дорошеві вслід. Дорош не розумів, чого в неї такий
кепкуючий погляд, і думав, що вона насміхається з нього
як з вершника (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 204);
// Робити
припущення, здогадуватися про що-небудь. — Що ж се
таке?.. А, розумію, се проти мене змова... (Михайло Коцюбинський, II,
1955, 399); Сев пішов за нею слідом. Він почав дещо
розуміти. Але від цього йому стало ще тяжче (Юрій Яновський,
II, 1958, 139);
// Осмислюючи, визнавати, приймати
що-небудь. По-новому орем, сієм, бо науку розумієм
(Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 369); Гордіюк розумів лиш одну
форму відносин: низький уклін, підлесливу ухмілку
[посмішку] і виконання всіх, найдурніших навіть, велінь
(Гнат Хоткевич, II, 1966, 55); — Наказ не догма. Обставини
змінюються, змінюються й рішення, — відповів Щорс.
— Я не розумію цих рішень, — сказав інспектор (Олександр Довженко,
I, 1958, 211).
5. Оцінюючи, визначати, кваліфікувати певним
чином що-небудь. Річард мовчить.. [Калеб:] Ми
розумієм так твоє мовчання, що ти нічим не можеш
оправдатись, бо тямиш всю гидоту свого вчинку (Леся Українка,
III, 1952, 69); Веремій менше, аніж думав Бараболя,
журився за відрізаною землею. Він по-своєму розуміє нову
політику (Михайло Стельмах, II, 1962, 283);
// під чим. Мати
на увазі. У нас на практиці під словом поезія розуміють
звичайно творчість віршовану (Максим Рильський, IX, 1962,
192); — Нічого. Вона висохне на сонці, — втішав сам
себе Йонька, розуміючи під словом «вона» не одежу, а
люльку (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 228); Під кулею він розумів не
шматок свинцю, а смерть, бо не раз Тимофій був
поранений (Михайло Стельмах, II, 1962, 204).
6. Мати відомості, знання про кого-, що-небудь.
[Кіндрат Антонович:] От ви, господа
[панове], більш нашого вчились, то повинні більш і розуміти
(Марко Кропивницький, II, 1958, 250); Коралові рухливі городи, Підводні
скелі й дикі чорториї, І всі омани темної води Він,
як дитина матір, розуміє (Максим Рильський, I, 1956, 59);
Хто з наших письменників так любив і розумів нашого
великого письменника Коцюбинського, як любив і розумів
його великий російський письменник Максим Горький?
(Остап Вишня, День.., 1950, 151); Він змалку захоплювався
морем, знав назви багатьох кораблів,.. розумів ряд
найпростіших однопрапорних сигналів (Василь Кучер,
Чорноморці, 1956, 26);
// в чому, на чому. Добре розбиратися в
чому-небудь, бути добре обізнаним у чомусь. Він мусив
слухати її музику, багато музики, хоч нічого не
розумів у ній (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 405); — Не перебивайте
мене! Нічого ви в природі не розумієте (Олександр Довженко, I, 1958,
415); Режисер нічого не розуміє на кілях [кораблів], але
йому не подобається така непропорційність (Юрій Яновський,
II, 1958, 58).
Розуміти [таємну] мову (розмову і т. ін.) чого —
уміти пізнавати зміст якого-небудь явища за його
зовнішніми ознаками, проявами, слідами і т. ін. Все
в першу весінню цю ніч мало значіння, було насичене
чарівною силою віщування.. Все говорило, все давало
знаки, все ворожило — треба лиш було розуміти цю
мову (Гнат Хоткевич, II, 1962, 27); Довгі роки самотнього життя
серед розлогих просторів.. навчили його розуміти
таємну розмову [вітру] (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 388); Розуміти
що-небудь (дещо) — розбиратися в чому-небудь, мати
певні знання з чогось. Роби вже лучче [краще] те, що вмієш,
То й бачитиме всяк, Що ти що-небудь розумієш, (Леонід Глібов,
Вибр., 1951, 41); — Не нашого з тобою розуму діло.
Є від нас вищі, вчені, хай вони розберуть, що до чого.
— Ет, не кажи, ми теж дещо розуміємо, — не здавався
Кузь (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 302).
♦ Ні аза не розуміти див. аз; Ні бельмеса не
розуміти див. бельмес; Ні бум-бум не розуміти див. бум 1;
Нічого не розуміти — не тямити зовсім у чому-небудь.
— Ти мені зубів не замовляй. Думаєш, що коли я
малограмотний, так, значиться, нічого й не розумію (Григорій Тютюнник,
Вир, 1964, 29); Розуміти діло: а) бути досвідченим,
обізнаним, розбиратися у чому-небудь. А по мені —
вже лучче [краще] пий, Та діло розумій (Леонід Глібов, Вибр.,
1951, 28); б) здогадуватися, про що йде мова. — А чи
стане цієї каші на всіх? — спитала Кайдашиха,
сердита, що Кайдаш не розуміє діла (Нечуй-Левицький, II, 1956,
303); Розуміти толк у чому — те саме, що Знати толк
у чому (див. знати); Розуміти ціну кому, чому — те
саме, що Знати ціну кому, чому (див. знати). — Він
хлопець путящий, ціну собі розуміє... (Максим Горький, II,
1952, перекл. Ковганюка, 326); [Та (а)] що [ж] тут
розуміти? — про що-небудь звичайне, просте, не варте
уваги. [Мелхола:] Не розумію, Хусо, що мала б я
робити з тими гістьми! [Хуса:] Та що ж тут
розуміти? — привітати (Леся Українка, III, 1952, 150);
— А що ж тут, Якове Дорохтейовичу, розуміти? —
підсміюється Давид (Михайло Стельмах, I, 1962, 480).
7. тільки 2 ос., також із сл. сам, сама, у знач.
вставн. сл. і вставн. речення, розм. Уживається для
зосередження уваги співрозмовника на чому-небудь.
Я був чистий і свіжий, ти розумієш, я був молодий
(Михайло Коцюбинський, II, 1955, 295); — Пишіть хоч і зараз [лист
до пана]... Тільки без мене.. Мені, розумієте, незручно
починати тяжбу з паном (Михайло Стельмах, I, 1962, 391);
— Оце тобі, товаришко Ляля, таке завдання на
перший період.. Завдання, сама розумієш, особливе,
партійне... (Олесь Гончар, IV, 1960, 33).
♦ Нічого не розумію — уживається для вираження
здивування, збентеження і т. ін. Що за чортовиння?..
Чорний цар... машина.. Нічого не розумію, хоч забий!
(Михайло Коцюбинський, I, 1955, 257); Оце (це, се) [й] я розумію! —
уживається як вигук при вираженні схвалення,
заохочення. — Молодець! Оце я розумію, оце боєць! Під
хлороформом, з-під ножа подав сигнали! — казав хірург
(Олександр Довженко, I, 1958, 306); — Слова, фрази.. А от ділом
довести відвагу — й то не нерозсудливу відвагу, а таку,
щоб давала змогу повсякчасної праці — се я розумію!
(Михайло Коцюбинський, I, 1955, 172); «Оце й я розумію, що весна!»
думав Сагайда задоволено (Олесь Гончар, III, 1959, 316); Що
ви розумієте! — уживається як вигук при запереченні
чого-небудь. — Ви думаєте, йому нема чого робити..?
Революція! Дихати йому ніколи! Як же я з'явлюсь до
нього й відбиратиму дорогий час? Що ви розумієте!
(Олександр Довженко, I, 1958, 470).