РОЗУМНІ́ТИ, ію, ієш і РОЗУМНІ́ШАТИ, аю, аєш, недок., рідко. Ставати розумним. А любії діточки Стануть розумніти (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 332); З часом, підростаючи, розумнішала дівчина (Андрій Головко, II, 1957, 512).
РОЗУМНІ́ТИ, ію, ієш і РОЗУМНІ́ШАТИ, аю, аєш, недок., рідко. Ставати розумним. А любії діточки Стануть розумніти (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 332); З часом, підростаючи, розумнішала дівчина (Андрій Головко, II, 1957, 512).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 846.