в означеннях
Тлумачення, значення слова «розв'язь»:

РО́ЗВ'ЯЗЬ, і, жін., с. г., збірн.

1. Розв'язані (звичайно для молотьби) снопи. Легко летіли снопи до подавальниць, які гострими серпами різали перевесла, золоту розв'язь блискавично підхоплювали подружки і кидали барабанщикам (Радянська Україна, 14.VIII 1949, 2).

2. у знач. присл. розв'яззю. У незв'язаному вигляді, незв'язаним. Зрізує [жатка] стебла, відокремлює від них бур'яни і плутанину, формує зрізані стебла в порції і скидає їх розв'яззю на стерню (Колгоспна виробнича енциклопедія, I, 1956, 588).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 643.

Коментарі (0)