в означеннях
Тлумачення, значення слова «розвертати»:

РОЗВЕРТАТИ, аю, аєш, недок., РОЗВЕРНУТИ, верну, вернеш, док., перех.

1. Руйнувати, знищувати що-небудь. Яри сповнилися водою, що клекотіла, розмивала городи, розвертала греблі, вивертала дерева, несла в Псьол (Костянтин Гордієнко, Дівчина.., 1954, 151); — Дванадцять кроків неповних було від того танка, коли Кузнецов з першого снаряда всю башню йому так і розвернув! (Андрій Головко, I, 1957, 290);
//  безос. Кожух увесь розвернуло осколками (Василь Кучер, Золоті руки, 1948, 45);
//  Розриваючи, вивертати в різні боки. Коли він знову виглянув, то побачив лише танк, що, розвертаючи землю й розкидаючи її, як корабель хвилю, уже виходив з подвір'я в поле (Олесь Гончар, III, 1959, 163);
//  безос. Вибух вийшов вдалим. Скелю розвернуло до великої глибини, і ми швидко навантажили аж три платформи (Яків Баш, На берегах.., 1952, 10).

2. розм. Розправляти що-небудь згорнуте, скручене. Не розвертай, султане, Хорогви Магмета (Гулак-Артемовський, Байки.., 1957, 166); В хаті затихло, Шавкуна кругом обступили. Шавкун розвернув бумагу, одкашлявся, як дяк на криласі (Панас Мирний, I, 1949, 388);
//  Розкладати що-небудь складене. Нам перед празниками прислали із Женеви: мені квітку з бумаги таку, що як розвернуть, то вийде вазон з квіткою розквітнувшою, Лілі — картинку (Леся Українка, V, 1956, 6).

3. Повертаючи що-небудь, примушувати змінювати положення або напрям руху; робити розворот. Поки шофер розвертав машину біля Комітету оборони та ставив її під захисну стіну в бункер, Мишків і слід прохолов (Василь Кучер, Голод, 1961, 138); Глибина ходу дисків лущильника ЛУ-5 регулюється зміненням розвороту обох його батарей. Для переїздів їх розвертають повністю, так що диски тільки котяться і не орють поле (Механізація і електрифікація.., 1953, 208); — Приїхали, — сказав Васьков, спритно розвернув грузовик і щільно притулив його бортом до цегляної церковної огради (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 484); Вершник, не відповідаючи, зліз з коня, дужою рукою легко відсторонив Тимка від биків і розвернув підводу назад (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 91).

4. розм. Відводити вбік (руку), розмахуватися (рукою) для удару, поштовху, кидка і т. ін. Він стиснув кулак і розвернув руку, приступаючи до Владка (Іван Франко, VI, 1951, 172); Щоб спокутувати свій і чоловіків гріх, Горпина почала все більше давати милостиню бідним людям.. Раз вона не витримала і вночі розповіла про це Когуту, а той мовчки в темряві розвернув велику руку і зі всієї сили вдарив її в обличчя (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 64);
//  Робити прямим що-небудь зігнуте; випрямляти, розправляти. Стрепенувся [голубок], розвернув Крилечка легенько (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 66);  * Образно. А на диких степах, у кривавих боях Розвертала вона [пісня] свої крила (Панас Мирний, V, 1955, 281).
 Розвернути груди — стати чи сісти рівно, прямо, випнувши груди, розправивши плечі. Тимко стояв струнко, розвернувши груди і злегка нахиливши праворуч голову (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 343).

5. перен., розм. Давати можливість розвинутися, проявитися повною мірою. Тут нема простору акторові, нема де розвернути йому свої сили, виховати свій талант (Збірник про Кропивницького, 1955, 358);
//  рідко. Робити відчутнішим, яскравішим. Ходить він по двору, нудно; увійде в хату, хатні померки ще дужче розвертають сумну думку (Панас Мирний, I, 1949, 390).

6. перен., рідко. Детально, вичерпно доводити, показувати що-небудь, даючи можливість глибше зрозуміти.  * Образно. Його уява працює невгамовно, розвертає перед ним усе нові образи (Іван Франко, IV, 1950, 28).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 627.

Коментарі (0)