в означеннях
Тлумачення, значення слова «розвертатися»:

РОЗВЕРТАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., РОЗВЕРНУТИСЯ, вернуся, вернешся, док.

1. розм. Переставати бути згорнутим, скрученим; розгортатися, розправлятися. Семен Архипович.. засунув портрет у піч, але зробив це незграбно, бо він вислизнув, упав на підлогу і розвернувся (Натан Рибак, Час, 1960, 257).

2. Повертаючись, змінювати своє положення або напрям свого руху; робити розворот. Він [теплохід] зайшов у тиху бухту і став розвертатися, щоб причалити до пристані (Вадим Собко, Скеля.., 1961, 7); Табун [качок і гусей] сірувато-білим хмаровинням похитувався на воді одразу за сопкою, де ріка, розвертаючись, трохи притишувала бурхливий плин (Літературна Україна, 4.XII 1962, 1); Не глянувши на подругу, Марійка круто розвернулась і швидко подалась до лісу (Олесь Донченко, V, 1957, 474); Пролунала команда, і ми спинились. Потім колона розвернулася й загородила шлях (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 88).
Є де розвернутися — дуже просторо. Будинок вийшов красивий, добротний. Дві кімнати, веранда, кухня. Є де розвернутися! (Колгоспник України, 4, 1958, 34); Розвернутися ніяк (не можна) — дуже тісно. На крайній випадок є в нас і картеч, для самозахисту. Але це, — коли на позиції стоїмо, а не на залізничній платформі, де і розвернутися ніяк (Андрій Головко, II, 1957, 543); В завулку розвернутись не можна було. Довелося посунути назад усю колону і, виїхавши на вулицю, розвернути її [машину] там (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 374).

3. розм. Відводити вбік (руку), розмахуватися (рукою) для удару, кидка, і т. ін. Волошина увійшла в коло і взяла в руки диск. Вона ніби зважила його на долоні, потім на якусь мить застигла, трохи нахилившись набік, раптом розвернулася і сильною рукою високо винесла вгору диск (Вадим Собко, Стадіон, 1954, 10).

4. перен. Розвиватися, рости (про бруньки, листки). Я роздивлявся, як пуп'янки ніжні троянд набрякали, Щоб розвернутися в цвіт хутко одна по одній (Микола Зеров, Вибр., 1966, 361);
//  Розпускати бруньки, листки (про рослину). Раз навесні перед зеленими святками, коли вже всяка рослина розвертається пишно,.. спустилося на Солоху разом дві біди (Панас Мирний, I, 1954, 50).

5. перен., розм. Проявляти, показувати себе, свої здібності, можливості повною мірою. [Кіндрат:] Я за тиждень нарубаю місячний план. Коли б дали тільки розвернутись. Я, Олю, рубати можу вугіль, як грати на баяні (Олександр Корнійчук, II, 1955, 138); Семена.. обрали на голову [колгоспу]. Він розвернувся, і знову, було, заговорила область: у Сосонці збудували найкращі, показові ферми (Микола Зарудний, На білому світі, 1967, 63);
//  тільки 3 ос. Досягати у своєму прояві великої сили, інтенсивності. Чистим серцем Поблагословила [Ганна] Свого Марка... заплакала Й пішла за ворота. Розвернулося весілля. Музикам робота І підковам (Тарас Шевченко, I, 1963, 317); В залі розвернулись танці на всі боки, аж поміст ходором ходить (Панас Мирний, I, 1949, 198).

6. тільки док., розм. Лягти або сісти, недбало розкинувшись. Розвернувшись на стульці [стільці], сидів він і водив бистрим поглядом по хаті (Панас Мирний, III, 1954, 76); Він напився молока, розвернувся на копиці сіна і, хоч у його животі те молоко, змішане з суницями, вуркотіло громами, лежав велично, дивлячись з-під картуза на високе.. небо (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 472).

7. тільки док. Широко розкинутися, простягтися на велику відстань. Орися ж ти, моя ниво, Долом та горою!.. Орися ж ти, розвернися, Полем розстелися! Та посійся добрим житом, Долею полийся! Розвернися ж на всі боки, Ниво-десятино! (Тарас Шевченко, II, 1963, 402); На горі за лісом розвернулось рівне, як скатерть, поле (Нечуй-Левицький, II, 1956, 32); Розвернулась, засіялась колгоспівська нива (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 352);
//  Стати доступним, відкритим зорові. Перед очима [Проценка] розвернувся рівний та чистий двір, а посеред нього — весілля... (Панас Мирний, III, 1954, 203).

8. перен. Поширюватися, розповсюджуватися далеко. Спершу тихо, протяжно виливалася пісня.., далі голос усе дужчав, міцнішав, розвертався на всі боки (Панас Мирний, I, 1949, 345); Ті дзеркала, поначіплювані, щоб стіни не були голі, те широчезне старинне ліжко.., — все те здавалось їй чудним, непотрібним; все те здавалось їй великопанським вередуванням, що розвернулось би на ввесь світ (Нечуй-Левицький, I, 1956, 162).

9. розм. Розташовуватися, розміщуватися де-небудь. Зв'язавшись з корегувальниками щойно прибулого артдивізіону, що розвернувсь за його полком, сам [Чистогоров] корегував артвогнем (Яків Баш, Надія, 1960, 329).

10. розм., рідко. Те саме, що розкриватися 1. Чим чорніша хмара гніву й невдоволення залягала на чолі її батька, тим виразніше почував Максим, що між ним і Мирославою розвертається глибока пропасть (Іван Франко, VI, 1951, 24); Дивлюся, могила ніби розвернулась, А з неї виходить неначе козак, Уже й сивоусий собі неборак, Та і йде до мене... (Тарас Шевченко, II, 1963, 255).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 627.

Коментарі (0)