в означеннях
Тлумачення, значення слова «розвержений»:

РОЗВЕ́РЖЕНИЙ, а, е, ритор.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до розверзнути і розверзти.  * Образно. Коли в її пам'яті мимохіть ворухнулося слово «блискавиця», вона справді побачила горобину ніч, розвержену синювато-білим сяйвом (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 884).

2. у знач. прикм. Який розверзся. Несеться небо, сніг летить, спадають стрімголов в розвержену водяну безодню щогли з вітрилами (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 402).

3. у знач. прикм. Розкиданий або зруйнований. Тяжко загуділа, здригнулася земля і підкинула вгору сіру завісу розвержених будинків (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 557).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 626.

Коментарі (0)