РО́ЗВІ́Д, розводу, чол.
1. Дія за значенням розводити 1.
Розвідник Петро Костенко, стомлений цілоденним
переходом, байдуже розглядав у бінокль вулицю, щоб
скоротити завжди такі довгі десять-п'ятнадцять хвилин
між зупинкою колони і розводом по квартирах (Іван Багмут,
Опов., 1959, 68).
На розвід — з метою розвести, розмножити,
одержати новий урожай, приплід. Полючи на городі в багатого
мужика, вона не хотіла брати грошей, а прохала
одсипати пшеничним зерном, щоб мати гарний ґатунок
пшениці. Це на насіння, на розвід (Михайло Коцюбинський, II, 1955,
25); Два пуди восени одержав меду дід І на додаток —
вулик на розвід (Олександр Підсуха, Поеми, 1954, 59).
2. тільки розвід, військ. Огляд і розподіл по постах військових підрозділів, признач. у караул. [Зарицький:] Пане прокурор, ви знаєте самі — його величність в неділю буде на розводі військ (Сава Голованівський, Драми, 1958, 234); Виставляв [Сагайда] пости біля вікон, біля кожної дірки, звідки можна було вести огонь і робити спостереження. Інструктував при цьому бійців детально, впевнено, як наряд на розводі (Олесь Гончар, III, 1959, 143).
3. тільки розвід. Відстань між розведеними, розсунутими кінцями або частинами чого-небудь. Пружинні шайби повинні мати розвід не менш як на 1,5 товщини шайби (Доценко та ін., Автомобіль, 1957, 335); При вході в каземат нам, людям середнім на зріст, ще можна стояти не горблячись. Два кроки вперед — і треба згинатися. Ширина каземату — в розвід рук (Літературна Україна, 15.VII 1969, 3).
4. розм. Те саме, що розлучення 2. — Що це ви, Суліман, так квапитесь мене оженити? — засміявся [Безбородько] вимушено. — А самі... чому, власне, ви не женитесь удруге? У вашій вірі допускаються розводи... (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 422).