в означеннях
Тлумачення, значення слова «розвідницький»:

РОЗВІ́ДНИЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до розвідник 1—3. Замок висів на дверях — неприступний і загадковий, як розвідницький шифр (Павло Загребельний, Спека, 1961, 9); За весь час проклюнулось у нас у відділенні одне справжнє розвідницьке завдання, але його доручили іншим (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 221);
//  Власт. розвідникові. — Це дитя мав природний розвідницький талант (Федір Бурлака, М. Гонта, 1959, 180); Вмивались вони своїм давнім розвідницьким способом: з дерева. Трясли на себе густе, листате гілля, оббризкуючись рясною росою (Олесь Гончар, III, 1959, 436).
Розвідницька школа — спеціальний заклад, що готує розвідників. Учень розвідницької школи [німецької].. недавно прибув у розпорядження комендатури (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 126).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 634.

Коментарі (0)