Словник української мови

РОЗВІ́ДУВАЛЬНИЙ, а, е. Стос. до розвідування, пов'язаний з ним. Майору Кравченкові Білогоров наказав розвідувальним боєм обійти зосереджених німців зліва (Ле і Левада, Південний захід, 1950, 327); Бійці, не стуляючи очей, всю ніч відбивали розвідувальні спроби гітлерівців (Іван Ле, Право.., 1957, 120); Як почалася війна, аеропланів з'явилось уже чимало — вони виконували патрульну і розвідувальну службу на фронті (Юрій Смолич, V, 1959, 28); Цю копію [карти] зняв з оригіналу в 1673 р. капітан шведської артилерії Ерік Пальмквіст, прикомандирований до шведського посольства в Москві з розвідувальними цілями (Видатні вітчизняні географи.., 1954, 16); Великі розвідувальні й будівельні роботи ведуться і в західному Донбасі (Наука і життя, 1, 1959, 22);
//  Признач. для розвідування. Офіцер взяв до себе Петруся, і хлопчик був зачислений до розвідувальної роти Н-ської дивізії. Він ходив у розвідку, виконував різні доручення і завжди рвався в найнебезпечніші місця (Іван Багмут, Щасливий день.., 1951, 58); Над гаєм кожного ранку з'являвся ворожий розвідувальний літак, якого прозвали «рамою» (Олександр Підсуха, Віч-на-віч, 1962, 178); Геологічними і геофізичними розшуками на заході і сході республіки [УРСР] виявлені десятки перспективних структур, де буде організовано розвідувальне буріння (Гірнича промисловість.., 1957, 95); Перспективу дальшого піднесення видобутку [нафти] створює буріння нових експлуатаційних і глибоких розвідувальних свердловин (Наука і життя, 8, 1956, 12).