в означеннях
Тлумачення, значення слова «розворушений»:

РОЗВОРУ́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розворушити. Коні самі стали, підбігши до великої купи розворушеного під снігом перегною (Іван Рябокляч, Золототисячник, 1948, 65); Щоб менше штовхали розворушені чеканням глядачі, пан Купа виліз коло самого помосту на березовий пеньок (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 202);
//  у знач. прикм. Розворушена грязюка пахтить так, що навіть воли пирскають, а дівчата, що стоять поміж людьми, затулюють носи кінчиками хусток (Степан Васильченко, I, 1959, 377); Аж лігши на стіл, придавивши своїм огряднуватим тілом розворушені папери й старі синьки, він похапцем щось підраховував (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 171); Він водив очима по кімнаті, і густі,.. крилаті брови то зводились, то спадали, виявляючи мінливість розворушених думок (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 251).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 640.

Коментарі (0)