в означеннях
Тлумачення, значення слова «розвозити»:

РОЗВОЗИТИ, ожу, озиш, недок., РОЗВЕЗТИ, зу, зеш, док., перех.

1. Везучи, доставляти кожну особу або кожен предмет у певне місце. Розвозив [Ярема] свіжі газети та спеціальні листівки (Григорій Епік, Тв., 1958, 209); Стовпи закопували все далі й далі, до самого лісу... Сашко Ковалів розвозив їх своїм грузовиком (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 425); Подано автомобілі — розвезти акторів по домівках (Юрій Яновський, II, 1958, 60); — А мого Василька не чути. Був у Рурі десь, а тепер і зовсім не чути. Розвезли ..наших дітей по всенькому світу (Олесь Гончар, III, 1959, 33).

2. безос., розм. Доводити кого-небудь до стану повної знемоги, знесилення (про дію алкоголю, спеки, духоти і т. ін.). Актрису мені хотілося напоїти п'яною, щоб її трохи розвезло й щоб вона сміливіше ходила по кімнаті (Юрій Яновський, II, 1958, 25).

3. також без додатка, безос., розм. Робити (шлях, дорогу) малопридатним для їзди, ходьби. По такій чорноземлі хіба легковою машиною їздити? Тут після дощів як розвезе, то й танком не виїдеш (Олександр Копиленко, Сусіди, 1955, 3); Дороги розвезло так, що годі й думати, що хтось навинеться до Горнилівки (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 82).

4. розм. Розмазувати що-небудь по поверхні чогось. Щасливий Васька рукавом розвозив піт по лиці, згорда озираючи товариство (Степан Васильченко, II, 1959, 141); Ото тільки й розваги [в Гриця], що покататися на підсвинкові. Спочатку то було нелегке заняття.. Не раз летів Гриць сторчака в пісок або багнюку, випльовував пісок, розвозив по обличчю червону юшку (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 422).

5. розм., рідко. Писати або говорити про що-небудь довго, із зайвими подробицями. — Як не зберем [податків] до першого, — помалу розвозить старшина.., — то знову поштрафують, як було минулого року (Степан Васильченко, I, 1959, 128).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 639.

Коментарі (0)