в означеннях
Тлумачення, значення слова «розвихрений»:

РОЗВИ́ХРЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до розвихрити. Сніг, розвихрений копитом, птиць привіти угорі, — все в душі моїй відбито, наче небо у Дніпрі (Володимир Сосюра, Щоб сади.., 1947, 88); Дощу нема й тепер. Чорні стовпи кружляють у степу, високі гілки на вершині розвихрені, мов проклята квітка чортополоху (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 19).

2. у знач. прикм. Який здійнявся вихором. Під колесами тачанок сніг розвихрений летить (Володимир Сосюра, II, 1958, 255);
//  Який розтріпався, розметався в різні боки. Над повіткою вітер бавився розвихреною стріхою (Натан Рибак, Що сталося.., 1947, 54); Він ішов далі, простоволосий, з розвихреною світлою чуприною, стрункий, з гордо піднесеною головою (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 38); Мчать автомобілі назустріч тучам пилюки, назустріч розвихреній соломі та листю, що вітер жене степом на них (Олесь Гончар, II, 1959, 359).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 631.

Коментарі (0)