в означеннях
Тлумачення, значення слова «розжалоблений»:

РОЗЖА́ЛОБЛЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до розжалобити. Він, розжалоблений тою любов'ю і майже засоромлений, цілував вдячно руку (Ольга Кобилянська, I, 1956, 257).

2. у знач. прикм. Який перейнявся жалощами; розчулений. У словах його чути було докір розжалобленої дитини (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 146);
//  Сповнений жалощами. Розжалоблена душа Білинського розпустила гіркі болі через край серця (Антін Крушельницький, Буденний хліб.., 1960, 82);
//  Який виражає жалощі. Дарка дивиться на нього своїми чистими, промитими, розжалобленими очима (Ірина Вільде, Повнолітні діти, 1960, 102).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 677.

Коментарі (0)