в означеннях
Тлумачення, значення слова «розжовувати»:

РОЗЖОВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗЖУВАТИ, ую, уєш, док., перех.

1. Роздрібнювати, розминати зубами. Він старанно розжовував підсмажений мигдаль (Натан Рибак, Час, 1960, 146); Починаю їсти. Хліб не має ніякого смаку, а я його розжовую і ковтаю силоміць (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 80).

2. перен. Дуже докладно пояснювати, розтлумачувати що-небудь. — Поки-то другу [машину] дістануть, а хліб треба вбирати! — розжовують [молодим] діди (Панас Мирний, IV, 1955, 244); — Обгородив [Борейко] себе такими ж, як сам, обивателями, вони його хвалять, а він їм усе прощає. Одним словом, тобі розжовувати не треба (Микола Ю. Тарновський, День.., 1963, 356); Макар Іванович і почитає для гурту і розжує (Андрій Головко, II, 1957, 211);
//  Намагатися осягнути, зрозуміти що-небудь. [Пилип:] З путящої балачки, то й ми дещо розжовуємо (Марко Кропивницький, II, 1958, 15); — Я нічого письменного не розжую, хоч і у школі вчився (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 200);
//  тільки док. Добре обміркувати, зважити що-небудь. Що маєш казати, то попереду розжуй (Номис, 1874, № 12873); Тут одна сусідка радить мені в Ялті одну хатку в 15 р., та я ще не бачила хатки, а се діло треба добре розжувати (Леся Українка, V, 1956, 197).
Розжовувати (розжувати) і в рот (до рота) класти (покласти) див. рот.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 679.

Коментарі (0)