в означеннях
Тлумачення, значення слова «розживатися»:

РОЗЖИВАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., РОЗЖИТИСЯ, живуся, живешся, док.

1. неперех. Обзаводитися господарством, наживати достатки; багатіти. — Помаленьку, бог поможе, розживатимемось (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 258); Ми розжились, Дві світлиці мали (Степан Руданський, Тв., 1959, 157); Ще за столипінщини поселився там перший хуторянин Силентій Кобза. Розжився, розбагатів (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 173); Дядько божиться, що зараз у нього немає гречки, але він розживеться і продналог виконає... (Михайло Чабанівський, Катюша, 1960, 13);
//  на чому, з чого. Багатіти за рахунок чого-небудь. Аби їй Коцюбенко.. постеріг тайну, як можна розжитись на писарській службі (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 56); Хазяїн із тих розбитних гуляй-пільських хурщиків, що розжилися до революції на торгівлі хлібом (Олесь Гончар, II, 1959, 332).

2. перех. і без додатка. Роздобувати, придбавати шляхом купівлі, позички і т. ін. Де гвинтом іржавим розживався [Матвій],.. де старе магнето здобував (Леонід Первомайський, II, 1958, 194); Я згодом змирився, що розживуся на галіфе, коли матиму в руках своє ремесло і копійку (Михайло Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 155); — У них [куркулів] шкуратка на латку не розживешся (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 100); Марина Хомівна розжилася на бинти й вату, випросила у охоронців (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 155).

3. неперех. Жити де-небудь довго, довше, ніж годиться. Розжилися [цигани] тут, мов дома. Недалеко них горів огонь (Ольга Кобилянська, I, 1956, 471).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 679.

Коментарі (0)