в означеннях
Тлумачення, значення слова «роззявляти»:

РОЗЗЯВЛЯТИ, яю, яєш, недок., РОЗЗЯВИТИ, влю, виш; мн. роззявлять; док., перех., розм. Відкривати, розтуляти, перев. широко (рот, пащу і т. ін.). Іван хапав вареники ложкою, задирав голову, роззявляв рота й кидав вареники в рот (Нечуй-Левицький, III, 1956, 354); Пташеня було страшенно втішне — в рідкому пуху, тепле й живе, і на кожний шерхіт роззявляло великого дзьоба (Олесь Донченко, V, 1957, 320); До його підступила Яга ся і заговорила, Роззявивши свої уста (Іван Котляревський, I, 1952, 116); Змійка підвела свою вутячу голівку, роззявивши пащу, де тремтів тонюсінькою стьожечкою її гострий язичок (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 56);  * Образно. Золотавий вечір роззявив рота й позіхав, позіхав (Юрій Яновський, I, 1958, 129).
Роззявити пащеку див. пащека; Роззявити пельку див. пелька; Роззявляти (роззявити) рот (рота) див. рот.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 681.

Коментарі (0)