в означеннях
Тлумачення, значення слова «руба»:

РУБА, присл. Вертикально, ребром, на вузький край. Установили руба зверху пляшки копійку, і корнет вцілив (Збірник про Кропивницького, 1955, 23); Скеля гордо височить над покрученим гірським шляхом. Цей велетенський камінь — мов поставлена руба біло-сіра, неписана книга віків (Терень Масенко, Під небом.., 1961, 149).
Питання стоїть (ставиться) руба — про те, що набуває надзвичайної гостроти, важливості для кого-небудь. Юначе славний, юнко люба! Коли стоїть питання руба, щоб захищати світ новий, — Удар готуй ти лобовий (Павло Тичина, До молоді.., 1959, 12); Сказати (запитати) руба — висловитися у стверджувальній чи питальній формі категорично, з усією рішучістю. Комбайнер відчуває, як сміливість хвилями накочується на його серце, нехай тільки з'явиться [Палазя], віч запитає її руба... (Юрій Яновський, II, 1954, 189); Ставати (стати) руба: а) застрявати в горлі. Стає руба шматок хліба в горлі (Панас Мирний, I, 1949, 282); б) втрачати рухливість, гнучкість, переставати згинатися. — Хочу поспитати — де вона, що з нею, а язик як став руба, так і не ворухнеш ним (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 144); в) опиратися чому-небудь, рішуче протестувати проти чогось. Настала осінь. Почали загадувати до школи. Наум гадав віддати Семена, але Наумиха стала руба і затялась, що не пустить (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 103); Ставити (поставити) питання руба — запитувати про що-небудь, заявляти щось категорично, з усією рішучістю. [Бережний:] Я ставлю питання руба: хто має право цей авторитет відняти у мене? (Іван Микитенко, I, 1957, 394); Горький руба поставив питання перед творчою інтелігенцією капіталістичних країн: «З ким ви, майстри культури?» (Павло Тичина, III, 1957, 456).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 890.

Коментарі (0)