РУБЦЕ́ВИЙ, а, е. Прикм. до рубець 2;
//
Викликаний рубцем, пов'язаний з появою рубця. При
пораненнях грудної клітки віддаленими наслідками є рубцеві
процеси в самій легені і в плевральній порожнині, які
порушують дихання (Я. Л. Рапопорт, Курс патології, 1956, 52);
Другим видом захворювання стравоходу є його рубцеве
звуження (Наука і життя, 3, 1957, 15).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 894.