в означеннях
Тлумачення, значення слова «рубцьований»:

РУБЦЬО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до рубцювати. На крайній східець ґанку став рослий Палійчук, підняв угору велику, вогнем і залізом печену та рубцьовану руку, і навколо почав стихати гомін (Михайло Стельмах, I, 1962, 625);
//  у знач. прикм. Ще нили рани, і навіть ремені баянів давили боляче рубцьовані плечі (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 236).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 894.

Коментарі (0)