РУБІ́Ж, бежу, чол.
1. Лінія, межа, що відділяє кого-,
що-небудь від когось, чогось;
// Природна перешкода,
яка служить такою лінією, межею. Пункт той
[оборони] був не звичайний. З нього контролювалась єдина в
цьому районі переправа через водний рубіж (Іван Ле, Мої
листи, 1945, 104); Від ріки до Ярослава відстань
велика, та ліс рубежем став між двома
противниками (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 509);
// перен. Те,
що відділяє одне від одного (перев. у часі); грань.
Увагу письменника [О. М. Горького] привернуло
широке, багатостороннє відтворення життя Росії на
рубежі двох епох (Радянське літературознавство, 3, 1957, 3); Велика
Жовтнева соціалістична революція і XXII з'їзд Комуністичної
партії Радянського Союзу знаменують собою грандіозні
історичні рубежі в боротьбі людства за світле майбутнє,
за комунізм (Комуніст України, 11, 1962, 3);
// перен. Межа або
ступінь розвитку, діяльності кого-, чого-небудь. Нині
радянська наука перебуває на передових рубежах світової
науки (Наука і життя, 12, 1973, 3); Радянський народ під
керівництвом ленінської партії бере нові рубежі в
розвитку економіки, науки і культури (Комуніст України, 5, 1961,
2); Хвала, що виросли герої В ділах і подвигах твоїх,
Що при здоров'ї і при зброї У славі правди світової
Ти йдеш до рубежів нових! (Максим Рильський, Зимові записи,
1964, 41).
2. Державний кордон. Відстоявши від шведських і німецьких загарбників північно-західні рубежі своєї країни, руський народ наполегливою працею почав відбудовувати зруйноване ворогами господарство (Історія СРСР, I, 1957, 79); Наша дружба простирає своє проміння за рубежі Вітчизни (Максим Рильський, III, 1956, 24). За рубежем — за кордоном. Роки перебування української письменниці за рубежем досить повно висвітлені дослідниками творчості і біографії Марка Вовчка (Радянське літературознавство, 6, 1968, 71); Кращі його [Гончара] книги вийшли багатьма виданнями в нашій країні і за рубежем (Про багатство літератури, 1959, 236).
3. Лінія оборони, укріплень, місце розташування
війська, передова позиція. Донець, Донець! Тобі
судилось стати в великій битві двічі рубежем (Іван Гончаренко,
Вибр., 1959, 196); Рубежем була нам скеля кожна,
Ми в боях — надією жили (Любомир Дмитерко, Вітчизна, 1948, 111);
— Бійці атакували просто з ходу проміжний рубіж
противника (Петро Панч, Іду, 1946, 53); Кожному з
відступаючих Дніпро уявлявся в ці дні тим рятівним рубежем,
що затримає денікінську козачню, перепинить нещастя
(Олесь Гончар, II, 1959, 85); — За річкою у нас чудові позиції.
Та фронт піхоти відсунувся. Річка стала рубежем,
передовою позицією (Іван Ле, Право.., 1957, 118); Затишшя?
Укріплюй свої рубежі! Затишшя? Пристрілюй окопи
чужі! (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 223).
Вогневий рубіж — лінія ведення вогню (у 6 знач.).
— Ану, сестриця, дай напиться, Солдату душу
освіжи, Бо в нас гарячая водиця На вогневому рубежі (Микола Нагнибіда,
Пісня.., 1949, 133).