в означеннях
Тлумачення, значення слова «рудник»:

РУ́ДНИК, а, чол., заст. Рудокоп. Рудників.. всіх розігнали, халупи, в яких вони жили, зруйнували, рудню спалили (Історія УРСР, I, 1953, 211); Рудники були чорні й блискучі від поту, наче вилиті з чавуну (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 315).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 896.

Коментарі (0)

РУДНИ́К, а, чол. Система підземних споруд для добування корисних копалин, а також гірничопромислове підприємство, що здійснює це добування. На рудниках впроваджено багато сучасних високопродуктивних машин і механізмів (Гірнича промисловість.., 1957, 12); Україна — республіка найбільших у світі шахт і рудників (Комуніст України, 12, 1967, 15); Мідну руду з нового рудника повезли на балхаський завод (Олесь Донченко, IV, 1957, 27).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 896.

Коментарі (0)