РУДОВІДКА́ТКА, и, жін., гірн. Відкочування руди (у 1 знач.) із забою. У ролі природної рудовідкатки виступить підйомна сила води (Наука і життя, 1, 1971, 52).
РУДОВІДКА́ТКА, и, жін., гірн. Відкочування руди (у 1 знач.) із забою. У ролі природної рудовідкатки виступить підйомна сила води (Наука і життя, 1, 1971, 52).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 896.