в означеннях
Тлумачення, значення слова «руїнний»:

РУЇ́ННИЙ, а, е.

1. Прикм. до руїна 1. У бетонних буреломах все узбережжя. Велетень якийсь, Геракл XX віку, бився тут з морем, і зосталось побойовище: багатотонне груддя залізобетону, як після бомбування, лежить вподовж берега в руїнному хаосі (Олесь Гончар, Циклон, 1970, 3).

2. Те саме, що руйнівний. Здається; що нагромаджені засоби руїнної матерії пруться, тиснуть велетня [хмару] і що він гнеться та стогне під їх вагою (Іван Франко, IV, 1950, 339); Ні урагану злого міць руїнна, Ні буйства вод старого Тіберіна, Що стільки раз вставав на тебе [Риме] він, Не збили гордої твоєї вроди, І навіть прах святих твоїх руїн Ще вабить владарів, сліпить народи (Микола Зеров, Вибр., 1966, 448).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 897.

Коментарі (0)