в означеннях
Тлумачення, значення слова «руйнівник»:

РУЙНІВНИ́К, а, чол. Той, хто (те, що) руйнує що-небудь. Рух руйнівників машин почався разом з виникненням машинного виробництва (Нова історія. Підручник для 8 кл., 1956, 28); Ясно, що партія не може існувати, не борючись з усіх сил з руйнівниками партії (Ленін, 23, 1972, 75); Хімічний елемент фтор, давно відомий як руйнівник речовин, тепер стає творцем (Вечірній Київ, 20.II 1968, 4).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 898.

Коментарі (1)