в означеннях
Тлумачення, значення слова «руйнування»:

РУЙНУВА́ННЯ, я, сер. Дія за значенням руйнувати та дія і стан за знач. руйнуватися. — Глядіть [пане], щоб і такого не було: ви почали руйнувати наші хати, а хтось закінчить руйнування вашим палацом (Михайло Стельмах, I, 1962, 421); Жовтень відкрив епоху антиколоніальних революцій, руйнування всієї системи національно-колоніального поневолення (Комуніст України, 11, 1967, 43); Руйнування ґрунту водою і вітром прийнято називати ерозією (Колгоспник України, 3, 1956, 39); Дух руйнування був противний його істоті, і з ним він не міг примиритися ні на одну хвилину (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 391);
//  Результат цієї дії. За віщо ж зневага? Для чого немилі Братам наші щирі жадання? Кого ми чіпали, кому причинили Неволю, біду, руйнування? (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 8); Війна принесла радянському народові незліченні біди, нечувані руйнування (Іван Цюпа, Україна.., 1960, 76).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 898.

Коментарі (0)