РУКА́В, а, чол.
1. Частина одягу, що покриває руку
(від плеча до кисті або коротше). Побігла [Горпина]
в кімнату, ухопила свитку і помчалася, на ходу надягаючи.
— Навиворот [навиворіт]! навиворот! —
крикнула услід їй Христя, побачивши, що Горпина ніяк не
вдіне руки в рукав (Панас Мирний, I, 1954, 265); Ніна знала,..
що їй до лиця блакитна.. сукня, прозорі рукави якої
не в силах були сховати ніжного кольору рук (Олесь Досвітній,
Вибр., 1959, 254); * Образно. І куди не глянеш оком,
біло все кругом, де махне зима широким білим
рукавом... (Володимир Сосюра, Близька далина, 1960, 135); * У порівняннях.
Іноді з прогнилого отвору [дерева], мов з чорного
рукава, вигляне проржавіла голова сови (Михайло Стельмах, II,
1962, 138).
♦ Закачувати (закачати) рукава (рукави)
див. закачувати; Засукувати (засукати) рукава (рукави)
див. засукувати; Спустивши рукава (рукави) працювати —
нехотя, не стараючись добре виконувати роботу. — Я,
знаєте, не люблю працювати абияк, спустивши рукава
(Юрій Збанацький, Ліс. красуня, 1955, 133).
2. Водяний потік, що відійшов у бік від головного
русла; відгалуження ріки. Коло самого Канева Дніпро
протікає двома рукавами, якраз так, як коло Києва
(Нечуй-Левицький, II, 1956, 384); В цьому місці річка не глибока,
бо розділена на два рукави (Юрій Збанацький, Між.. людьми, 1955,
33); На багато рукавів поділяється русло нижнього
Дунаю, особливо в болотистій заплаві, що зветься Балтою
(Наука і життя, 10, 1965, 40); * Образно. В Синяві біля панської
парні розтривожена валка розділилася на два рукави:
один з комітетчиками на чолі залишився у лісі, а
другий подався до жіночого монастиря (Михайло Стельмах, I, 1962,
637); * У порівняннях. Дорога від Веремієвого хутора
розходиться двома чорними рукавами (Михайло Стельмах, II, 1962,
67);
// Відгалуження гілки рослини. Під час
посухи і сильних морозів рукави куща пошкоджуються,
і на відновлення їх доводиться витрачати багато часу
і праці (Колгоспник України, 8, 1956, 40).
3. спец. Пристрій у вигляді труби або кишки для відведення чи передачі рідин, газів, сипких тіл. Прокіп з Гущею лагодять сіялку. Вони заглядають до неї, чіпляють рукави до сошників (Юрій Яновський, IV, 1959, 33); З їх [конопель] волокна виготовляють.. вірьовки, шпагат, брезент, парусину, пожежні рукави (Наука і життя, 10, 1956, 24).