в означеннях
Тлумачення, значення слова «рукавичка»:

РУКАВИ́ЧКА, и, жін.

1. Виріб з тонкої тканини, шкіри, бавовняних ниток і т. ін. з відділеннями (для всіх пальців), який надівають на кисть руки. Вийшла.. Ватя в солом яному брилі, оповитому оксамитовою малиновою стрічкою, в рукавичках та в легенькій.. сукні (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 96); Вам не здається, що море пестить вашу щоку лайковою рукавичкою? (Юрій Яновський, V, 1959, 120).
 Майстер шкіряної рукавички — боксер (див. боксер1). Четвертий день першого чемпіонату світу з боксу в Гавані був успішним для радянських майстрів шкіряної рукавички (Вечірній Київ, 22.VIII 1974, 3).
Кидати (кинути) рукавичку: а) (іст.) викликати на дуель, поєдинок. Треба було щось зробити. Але що? Побити? Ні. Кинути в лице рукавичку?.. Викликати на поєдинок? (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 407); б) (спорт.) вступати в боротьбу з ким-небудь. Чудовий манеж братів Знаменських став ареною першого зимового чемпіонату країни з легкої атлетики. На цій прем'єрі Валерій кидає рукавичку самому Тер-Ованесяну (Радянська Україна, 2.III 1971, 4); Міняти, як (мов і т. ін.) рукавички кого, що — міняти часто, легковажно, нерозсудливо кого-, що-небудь. [Лицар:] А, ти, зрадлива!.. Женихів міняєш, мов рукавички! (Леся Українка, II, 1951, 218); Підняти рукавичку — прийняти виклик на дуель, поєдинок.

2. Зменш.-пестл. до рукавиця 1. Велика сніжинка сіла на онукову рукавичку (Юрій Яновський, II, 1954, 110).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 905.

Коментарі (0)