в означеннях
Тлумачення, значення слова «рукоятка»:

РУКОЯ́ТКА, и, жін.

1. Частина ручного інструмента, зброї і т. ін., за яку його тримають; держак. Парникова мотика складається з металевого корпуса.. та дерев'яної рукоятки (Хлібороб України, 4, 1969, 23); Одною рукою стискував [Оксен] рукоятку автомата, другою дуло (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 440).

2. Деталь механізму, приладу, за яку беруться рукою для пересування, перемикання, повороту. Машиніст рукояткою контролера регулює швидкість і силу тяги електровоза (Сигналізація, централізація і блокіровка.., 1955, 5).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 906.

Коментарі (0)