РУКОПИ́СНИЙ, а, е.
1. Написаний від руки. Книги з папірусу, пергаменту були рукописними (Наука і життя, 12, 1962, 33); Рукописний журнал.
2. Стос. до рукопису. Рукописна традиція;
//
Признач. для зберігання рукописів. Рукописний відділ.
РУКОПИ́СНИЙ, а, е.
1. Написаний від руки. Книги з папірусу, пергаменту були рукописними (Наука і життя, 12, 1962, 33); Рукописний журнал.
2. Стос. до рукопису. Рукописна традиція;
//
Признач. для зберігання рукописів. Рукописний відділ.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 906.