в означеннях
Тлумачення, значення слова «руни»:

РУНИ 1, рун, мн. (одн. руна, и, жін.). Літери давньогерманських алфавітів, що збереглися (перев. у скандінавів) у написах на каменях, зброї, прикрасах і т. ін. Якісь чужі, незнані племена людей чи звірів виринали дикі із сутіні віків, страшні, великі.. Од їх лишились тільки дивні руни (Леся Українка, I, 1951, 288).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 909.

Коментарі (0)

РУНИ 2, рун, мн. (одн. руна, и, жін.). Народні карельські та фінські епічні пісні. Він сідав на камені найближче, У руках — папір і олівець. Так сидить і на папері ниже Руни ті рядочок по рядку... (Петро Дорошко, Літа.., 1957, 126).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 909.

Коментарі (0)