в означеннях
Тлумачення, значення слова «рута»:

РУ́ТА, и, жін. (Ruta, L.).

1. Багаторічна напівкущова або трав'яниста рослина родини рутових, яка містить у собі ефірну олію; використовується в медицині та парфюмерії. Заясніли під гарячим червневим сонцем мітелки червоної рути (Наука і життя, 11, 1971, 48); Кругом його ніби розливались пахощі м'яти та повних гвоздиків, неначе Соломія стояла десь тут недалечко, заквітчана рутою, м'ятою та гвоздиками (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 317);  * У порівняннях. В тиші ночі непомітно доспівали, щирим соком наливалися зелені, мов рута, бурякові плантації (Яків Качура, Вибр., 1953, 262); Рутою зазеленівся [ліс] поблизу (Олесь Гончар, III, 1959, 409);
//  нар.-поет. Уживається як символ привабливості, краси. Дівчина-рута;  * У порівняннях. Дочка була, як рута, — швидко взяли на сторону багаті люди (Степан Васильченко, Вибр., 1954, 14).

2. Настій, відвар цієї рослини. Дайте мені рути, Щирої отрути, Щоб мені мого нелюба Серденьком забути (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 369).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 913.

Коментарі (0)