РВІ́Я, ї, жін., рідко. Те саме, що ревність 2. Невиразна, пекуча рвія обурила серце її (Любов Яновська, I, 1959, 244); Я не цілком твій — зве мене Життя нове і інші мрії; Від них мене не відітне Ні ласки пал, ні муки рвії (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 17).