РИБА́ЛЧИН, а, е. Прикм. до рибалка 1. Сонце потрапило в шибки бідної рибалчиної хатини й зробило з тих тахлів щире золото, неначе хто повісив золоті щити серед темного бору (Нечуй-Левицький, I, 1956, 531).
РИБА́ЛЧИН, а, е. Прикм. до рибалка 1. Сонце потрапило в шибки бідної рибалчиної хатини й зробило з тих тахлів щире золото, неначе хто повісив золоті щити серед темного бору (Нечуй-Левицький, I, 1956, 531).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 527.