в означеннях
Тлумачення, значення слова «рибалка»:

РИБА́ЛКА, и.

1. чол. і жін. Людина, яка ловить рибу, займається рибальством. На березі Рибалка молоденький На поплавець глядить і примовля: «Ловіться, рибочки, великі і маленькі!» (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 76); Ще малим мене за руку До рибалок дід повів. — Покажіть, — сказав, — онуку, Як то ловлять окунів (Микола Нагнибіда, Вибр., 1957, 46).

2. тільки одн., жін., розм. Те саме, що риболовля. Ще за часів Гомера й Феокріта Була у цвіт поезії повита Забава наша. У Назона теж Ти про рибалку спогади знайдеш (Максим Рильський, I, 1960, 168); — Колись, маленькою, мене брали на рибалку (Вадим Собко, Срібний корабель, 1961, 59).

3. тільки ж., діал. Чайка. Пливуть собі [козаки] та співають; Рибалка літає... (Тарас Шевченко, I, 1963, 66); Літають над морем рибалки й баклан. — Рибалки — білясті, баклан — чорнявий. Ловлять рибу (Остап Вишня, I, 1956, 177).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 527.

Коментарі (0)