в означеннях
Тлумачення, значення слова «рихлий»:

РИ́ХЛИЙ, а, е, рідко.

1. Крихкий або розсипчастий. Пливла по Волзі рихла, жовта крига (Микола Бажан, I, 1946, 154); Бульдозер за бульдозером так і шугають стрімголов у глибокі пази траншей, а залишені між ними вали рихлої необваленої землі дедалі вищають, ростуть (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 78); З рихлих плодів сік виходить мутний і майже не піддається очистці (Хлібороб України, 12, 1968, 33);
//  перен. В якому недостатньо пов'язані окремі частини, сюжетні лінії і т. ін. (про твір мистецтва). Фільм вийшов все ж сируватим, рихлим (Олександр Довженко, I, 1958, 25).

2. Позбавлений свіжості, пружності. Рихла шкіра;
//  Який відзначається в'ялістю, слабкістю, Для свиней ніжної, рихлої конституції характерний тонкий і слабкий кістяк, в результаті чого часто провисає спина, викривляються ноги (Свинарство, 1956, 11).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 545.

Коментарі (0)