в означеннях
Тлумачення, значення слова «рихтувати»:

РИХТУВАТИ, ую, уєш, недок., перех.

1. розм. Готувати, підготовляти що-небудь. — Рихтуй, Артемівно. обід, бо знаю, в хлопців апетит! (Петро Дорошко, Три богатирі, 1959, 31); Увечері майор Яцуба, натягнувши на себе комбінезон, порався в гаражі, рихтував «Москвича» в дорогу (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 175);
//  Збирати, споряджати куди-небудь. Віра рихтує мені валізку — потрібні в дорозі речі (Яків Качура, II, 1958, 86).

2. спец. Направляти, робити придатним для чого-небудь. Мишуні раптом скортіло, щоб струг перестав діяти, і його треба було б наново рихтувати й встановлювати (Юрій Яновський, II, 1954, 149); Мар'ян, мов осіння година, прийшов до оселі Волошинів, здійняв у сінях над комірними дверями [дверима] свою косу, уважно глянув, збив з кісся й почав по-новому рихтувати її (Михайло Стельмах, I, 1962, 635); Село оживало. З окремих дворів долинав і відлунювався десь аж за ставом, у панському саду, стукіт молотка. То клепали коси або рихтували грабки (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 10).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 545.

Коментарі (0)