в означеннях
Тлумачення, значення слова «рис»:

РИС, у, чол.

1. Трав'яниста рослина родини злакових, зерна якої є цінним харчовим продуктом, а солома використовується як сировина у легкій промисловості. В Китаї сою вважали однією із священних культур поряд з рисом, пшеницею, просом і чумизою (Зернові бобові культури, 1956, 75); Рис дуже чутливий до мінеральних добрив, звичайно при високій агротехніці (Хлібороб України, 1, 1967, 12).

2. збірн. Білі продовгуваті зерна цієї рослини, що використовуються в їжі. Хрумтить у кожного на зубах.. перекопський рис (Олесь Гончар, II, 1959, 422);
//  Страва, виготовлена з цих зерен. З тріском кусав він і гриз [шашлик]. І заїдав Пригорілою кашею, Тою, що звалася рис (Степан Олійник, Вибр., 1959, 203).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 538.

Коментарі (0)