в означеннях
Тлумачення, значення слова «риса»:

РИ́СА, и, жін.

1. Лінія, проведена на чому-небудь. Вся сторінка [зошита] була покреслена товстими рисами червоного олівця (Олесь Донченко, II, 1956, 383); Він різко провів довгу рису під своїми розрахунками, твердий графіт олівця аж розрізав папір (Вадим Собко, Срібний корабель, 1961, 120);
//  Лінія, що окреслює предмет і дає уявлення про його форму; контур. Хоч не гріло, та світило осіннє сонечко, безлисті дерева вирізувались гострими рисами на синьому небі (Леся Українка, III, 1952, 567); Здавалося, місячне проміння просвічувало крізь неї [шкіру], виразно вирізьблюючи.. риси черепа (Юрій Смолич, I, 1958, 79).

2. перев. мн., звичайно у сполуч. із сл. обличчя, зовнішність і т. ін. Сукупність частин, ліній, що утворюють зовнішній вигляд, обриси лиця. Маленьке гарне личко без єдиної виразної риси — наче розведеним чорнилом хто помалював недбало брови, очі, смужечку рота (Гнат Хоткевич, II, 1966, 394); Мати милувалася ставною постаттю сина, знаходила в ньому і свої риси (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 10); Майстер психологізованого портрета, Гончар уміє в рисах зовнішності відтворити різницю характерів, різницю соціальних ліній поведінки (Про багатство літ-ри, 1959, 212);
//  Зовнішній вираз якогось почуття, настрою і т. ін. Над переніссям і біля уст гіркі риси страждання (Василь Козаченко, Вибр., 1947, 72); Він дивився на Орлюченка і не пізнавав його. Риси суворої мужності наклала Вітчизняна війна на його молоде добре обличчя (Олександр Довженко, I, 1958, 345); Він дорогою уточнює свій план, і на його обличчя лягають то сумні, то хижуваті риси (Михайло Стельмах, II, 1962, 280).

3. Особливість, ознака, властивість кого-, чого-небудь. Вони [завоювання] особливо помітні,.. коли на власні очі бачиш сліди недавнього минулого, і яскраві, зримі риси нашого величного сучасного (Іван Цюпа, Україна.., 1960, 249); Великий поет, великий письменник неодмінно втілюють у собі, в своїй творчості основні, найглибші риси народного світогляду (Максим Рильський, IX, 1962, 169); — Неосяжна мрія, величезна працездатність і надмірна скромність — риси великих людей (Степан Чорнобривець, Красиві люди, 1962, 58);
//  Подробиця, деталь. Двома, трьома раптовими рисами він [В. Стефаник] малює нам надзвичайно яскраво цілу драму (Леся Українка, VIII, 1965, 261).
В головних (загальних) рисах — в основному, без подробиць, деталей. Зараз же можна тільки систематизувати назбираний досвід, в головних рисах перевірити правильність будови (Василь Еллан, II, 1958, 81).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 538.

Коментарі (0)