РИСК, у, чол.
1. Усвідомлена можливість небезпеки.
Це вже риск, — переводити вітрило при вітрі в чистім
морі, не спускаючи його (Остап Вишня, I, 1956, 192); Люди
жили партизанським колективом у глушині лісу два
роки, ходили з риском для життя до власної землі —
орати її й сіяти, збирати пашню (Юрій Яновський, Мир,
1956, 148); — Серед тих півтисячі солдатів запасного
полку хіба що сотня набереться таких, котрим можна
без риску довірити зброю (Андрій Головко, II, 1957, 548);
// Сміливий, ініціативний вчинок, дія із сподіванням
щастя, успіху, позитивного результату. [Любов:]
В лотереї, як і в усякій азартній грі, головне — риск і
осягнення мети (Леся Українка, II, 1951, 27); — Сміливо,
хоча й ризиковано, — промовив він, — але риск для
гвардійця... — Генерал запитливо глянув на Самієва.
— ...благородна справа, — закінчив скоромовкою
виструнчений Самієв (Олесь Гончар, III, 1959, 250); Роботу, яка
передбачалася, можна було доручити тільки
висококваліфікованим майстрам гірничорудної справи, людям,
які б не боялися виробничого риску, сміливо, але розумно
і завбачливо експериментували (Дмитро Ткач, Плем'я.., 1961,
88).
♦ Йти (піти) на риск — рискувати, наражаючись
на можливу небезпеку і сподіваючись успіху. Він
сказав рішуче: — Вас я все одно не пущу, ви — керівник
підпілля, ви не маєте права йти на риск... (Юрій Смолич,
Світанок.., 1953, 373); Йдучи з подвір'я, він накреслював
план — кинути в бій усі полки, піти на риск і добитися
перемоги (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 362); На свій
страх і риск; На свій [власний] риск — на свою
відповідальність. В бою Козакову здебільшого доводилось
діяти цілком самостійно, і в таких випадках він, не
вагаючись, приймав потрібні рішення на свій страх і
риск (Олесь Гончар, III, 1959, 431); Сташка на свій риск,
замість Вайнштока, віднесла роботу до Філіпчука
(Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 566); Михайла офіцер на
власний риск зачислив у солдати та ще й помічником писаря
призначив (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 241).
2. Можливість збитків або невдачі в якійсь справі. Там, де людство ще відстало, На допомогу треба йти мерщій, Вмістивши мудро частку капіталу, — Є риск, та й зиск у справі цій святій (Максим Рильський, III, 1961, 295).