САБАНТУ́Й, я, чол. У башкирів і татар — народне
свято з нагоди закінчення весняних польових робіт;
// перен., розм. Жорстокий бій; артилерійська підготовка.
— Командир дивізіону усвідомив, яку задачу має
виконати сьогодні наш артдивізіон? — Так, все
зрозуміло: генеральний сабантуй, товаришу полковник (Ле і Левада, Південний захід, 1950, 410).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 7.