САБОТУВА́ТИ, ую, уєш, недок.
1. неперех. Ухиляючись від роботи або виконуючи її недбало, несумлінно, викликати певні політико-економічні ускладнення. [Мандрика:] Я проклинав їх [фашистів]! [Уляна:] Справді? [Мандрика:] Я їх ненавидів! [Уляна:] Саботували? Чинили озброєний опір? (Олександр Довженко, I, 1958, 363).
2. перех. Приховано зривати виконання важливих
заходів, вказівок і т. ін. Куркулі гноїли хліб у ямах,
саботували державні заходи Радянської влади (Іван Цюпа,
Україна.., 1960, 63);
// Не визнавати кого-, що-небудь.
Коли порахувати всіх службових осіб, які нас саботували
і які не ставили своїм завданням саботувати уряд
Керенського, що спирався на меншовиків і есерів, то таких
була величезна більшість. І все-таки він зазнав краху
(Ленін, 43, 1974, 123).